Процес
Оригінальна назва: Der Process (1925)
Франц Кафка
Одного ранку банківського службовця Йозефа К. заарештовують невідомі без висунення звинувачення. Він опиняється у павутинні безкінечних горищних судів, незбагненних чиновників та законів, винність перед якими вважається безумовною та незаперечною.
Еволюція мислення (Before / After)
«Я думав, що несправедливість суду полягає в корумпованих суддях чи зловживанні конкретних посадовців.»
«Кафка відкрив значно страшнішу істину: сам Закон є трансцендентною пустотою, перед якою людина завжди вже відчуває метафізичну провину. Судова машина працює не тому, що хтось злий, а тому, що сама людина нездатна ствердити свою внутрішню невинуватість.»
Особиста рефлексія Михайла
Класична задуха незбагненного бюрократичного сну, яка з кожною сторінкою стає все реальнішою за наше щоденне життя.
Притча «Перед Законом», розказана тюремним священником у темному соборі: брама закону призначалася тільки для одного цього чоловіка, і тепер її зачиняють.
Інтелектуальне протиріччя
Божественна справедливість проти Бюрократичного мороку
Суд безликий, незбагненний, розміщений на курних горищах; Закону не існує поза бюрократичним ритуалом.
Суд абсолютний, божественний і прозорий; кожна душа отримує точне місце за мірою любові та вчинків.
Данте виражає віру середньовічного інтелекту у вищу гармонію, а Кафка — біль модерної людини, що втратила контакт з трансцендентним.
Виписані цитати
«Хтось, певно, звів наклеп на Йозефа К., бо він не зробив нічого лихого, а одного ранку його заарештували.»
— перша фраза«Цей вхід був призначений тільки для тебе. Зараз я піду і зачиню його.»
— стор. 218